Рюкзак на спині, на руках дитина,
Мороз, вокзал і тисячі людей
Чекають потяг, щоб поїхати з країни,
Рятуючи життя своїх дітей.
У рюкзаку вода і документи,
Із одягу лиш те, що на тобі.
І якось вмить змінилися життя акценти,
Тут головне дитину вберегти.
В неї в кишені номер телефону,
Мільйон разів сказали: "Не губись",
Та як же хочеться вернутися додому,
Прокинувшись у мирі, як колись...
Доба у потязі, навколо темрява і тиша,
Принишкли діти на руках у мам,
Вночі крадеться потяг тихо, наче миша,
Рятуючи життя маленьким дітлахам.
Жінки не сплять, в очах і страх, і сльози,
Позаду мрії, дім, усе життя...
Вони тікають від смертельної загрози,
Що принесла в наш дім кривава ця війна.
@
26.04.2023
