Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Удайко: СКРИПУЧА КОРОДА* - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ГАЛИНА КОРИЗМА, 03.02.2024 - 19:44
Не думала, що у дерев така розмоваСкриплять з роками стовбури старі. І у людей також своя батьківська мова, З роками в рік, як вічні трударі. Олекса Удайко відповів на коментар ГАЛИНА КОРИЗМА, 04.02.2024 - 15:30
Саме так - одвічні трударі, Галино! На тому й стоїмо! Дякую, що не минаєте!
Квітка)), 19.07.2023 - 22:19
Ви напрочуд гарно виглядаєте Що поробиш За мудрість треба платити роками Олекса Удайко відповів на коментар I.Teрен, 08.06.2023 - 14:53
Тайк, бачу ти постарів з тим світом, недопоетику миршавий!
Ганна Верес, 30.05.2023 - 17:38
Відродиться, Земляче, ще відродиться, тож вірмо, тільки вірмо ми у це, бо так уже у світі нашім водиться, й обов'язково змінимо лице. Дякую за твір. Валентина Мала, 27.05.2023 - 17:30
Скрипучість може бути і за силою,Великістю і дужістю кісток, За вдачею крутезною і стиглою, Або- хтось вбив у пень якийсь кілок... Скрип-скрип ,скрипіла скрито тая скрипочка Здавався блюзом цей скрипучий звук... Чекало дерево живинку - крапелиночку, Щоби зм"якшити старих гілок стук... Скрипуче колесо ще довго=довго житиме, Потрібна смазка, що не говори! І сильний хлоп кісток не волочитиме А до старих дерев за мудрістю ходи... Скрип дерева- ДЯКУЮ ЗА ВІРШ!!! Олекса Удайко відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 28.05.2023 - 10:24
Дякую за відгук!
|
|
|