Love is...
Мого дитинства світлого реліз
Прийшов за мною у нове сторіччя,
Щоб назавжди мене у мене вкрасти.
Цим написом хизується і досі
Небесний місяць, мовчазний маркіз,
Закоханий у зіроньку, що поряд
Яскраво світить. І лише для нього...
Love is...
Народить скрипка свій нічний каприс.
Я бачив! Чув! Та не скажу нікому,
Як дівчинка із хлопчиком на лавці
Сиділи й мовчки зустрічали ніч,
Дивились їхні очі у майбутнє.
Кохання неземного бенефіс
Для мене - вогник, а для всіх - картинка.
Love is...
А я шукав. Я щось таке шукав,
Те, що принаймні і не міг зустріти.
В моїх руках давно зав'яли квіти,
Волосся стало сивим. А роки
Ідуть, біжать безжалісно повз мене,
А я стою. Я осторонь стою.
Love is...
Цей жалюгідний мій каприз,
Ілюзія, з якою існувала
Реальністю зарізана душа.
І хтось такий смішний, бо вже не хлопчик...
І дівчинка ту лавку не знайшла...
"Дай руку!" - ця пародія на крик
Розтанула в страшній осінній зливі.
Love is...
І стрімко впало зверху вниз
Відлуння, схоже на важке каміння,
А літо разом із душею змерзло.
Не смійтеся, хлопчисько та дівчисько!
Ви - вічні, як і ваше те кохання,
В яке я вірив. Вірив все життя
І крихітку посмів собі забрати...
В такий жорстокий вираз "не судилось"
На небі поєдналися зірки.
Але не бійтесь! Це не вам! Мені
Холодний вітер спогади приніс...
Love is...
Цікаво побудовано вірш, я якось теж в одному вірші писав без рими, а потім переходив на риму, такий собі змішаний метод, дає якусь розкутість... Сподобалось! Творчих пошуків,успіхів!
Слава Україні!
Артуре,сонце сходить і заходить. Все змінюється, хлопчики дорослішають не коли починають сивіти,а коли навчаються переоцінювати і переосмислювати. Було б життя.Все можна виправити або переправити.
Творчих пошуків,успіхів! 
