Прочитаний :  190
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ЯК ТОПОЛЮ КОРЧУВАЛИ
Я бачив, як тополю корчували.
Стара тополя ще хотіла жити.
Вона уся тремтіла і пручалась
підрубаним, оголеним корінням.
Вона шептала щось незрозуміле
щемливими листочками своїми.
Вона хотіла жити. І чіплялась
корінчиками білими за землю.
Та йшла робота, совісна робота.
Натужно, сухо цюкали сокири.
І ось уже цупкий, останній корінь
під лезом скрикнув коротко від болю.
Хитнулася тополя, застогнала
і глухо впала, обламавши крила.
І стало тихо. І лише ворони
під небесами чорно кружеляли,
неначе ласу здобич назирали
на грізному якомусь бойовищі.
Я бачив: ще жила стара тополя,
та срібні, ворухкі її листочки
уже згортались, мерхли, задихались,
одірвані від неньки, від землиці.
Життя згасало. Журно бовваніло
обрубане, жахне кореневище,
а перед ним куріла прірва ями,
в яку струмочки пороху цідились
і десь, немов у безвісті, зникали...
Не вигадка це все, а чиста правда,
я бачив сам це все на власні очі.
Я бачив, як тополя помирала.
|
|
