Пробач за все що не сказав,
За все що в серці моїм тліє.
За те що ніжно покохав ,
В душі плекаючи надії.
Зате що щось сказав не так
Що словом серце твоє ранив.
Життя воно як довгий шлях
Не завжди буду я поганим.
Всміхнеться доля ще не раз,
Життя веселкою заграє,
У очі глянем, в добрий час,
В душі щось ніжне запалає.
Сади весняні зацвітуть,
Сніги в душі моїй розтануть,
Лиш завжди ніжною ти буть,
І квіти літа не зів’януть.
За все прошу мене пробач
За всі незгоди що бували.
В очах любов ,моїх ,побач,
Твої щоб щастям засіяли .
Гарний вірш! 
Життєво. 
