Прочитаний :  289
|
Творчість |
Біографія |
Критика
РОБОЧА ЕЛЕКТРИЧКА
Розвію дим вагання - і в дорогу!
Не хочу я розкішного купе,
не хочу я комфорту дорогого,
в якому серце сите, та сліпе.
Гримить коліс чавунна перекличка
за півшляху від міста до села.
За вікнами простої електрички
вже гречка білу повінь розлила.
І серце заспокоєно стукоче
за межами розлук і метушні,
і незнайомі, нелукаві очі
довірливо всміхаються мені.
І тільки руки, руки огрубілі
чогось немов соромляться мене,
а гречка у зіницях біла, біла,
а слово наше чисте, запашне...
Прості робочі люди. Наша слава.
Робочі руки. Сила і краса.
Живе народ.
Живе земля смаглява,
яка у плоть і кров його вросла.
Чекають нас вокзали невеличкі,
струмує колій плетиво густе.
Біжить у глиб Вітчизни електричка,
і слово наше гречкою цвіте.
|
|
