Плин інформації з телеекрана
чергується мереживом картин.
Про зміни говорити надто рано –
подій багато, та мало новин.
В інформаційному потоці марафону
нічого не змінилося – все те ж:
всі ті ж ведучі біля мікрофону
віщають пропаганду своїх веж.
Щодня ми чуєм про здобутки фронту
й здогадуємося про їх ціну,
а ще взнаємо про життя бомонду,
і, звісно, про чиюсь вину.
Сенсації, зашквари і скандали
складають парадигму усіх змін,
які експерти прокоментували
й ведучі повторяють навздогін.
І на просторах мереж Інтернету
з’являється неначе щось нове,
яке нам видають всім по секрету,
так ніби то це в світі головне.
Але і там не все так однозначно:
скільки експертів – стільки і думок.
Їх слухаючи, стає трохи лячно
й новини заплітаються в клубок
Всі люди у суспільстві хочуть знати
істинну правду із новин й подій,
тому і прагнуть базар фільтрувати,
щоб сформувати на все погляд свій.
Щоправда, виникає тут проблема,
яка така ж нестримна, як й війна:
у кожного – правда своя, окрема,
от тільки істина на всіх – одна.