|
Хто б ще будив містечко сонне,
Якщо не ти, якщо не ти?
Іще не визирнуло сонце,
А голос твій уже летить.
Дзвенить над теплими дахами,
У кронах піній і олив,
Поміж базарними рядами,
І де шумить морський приплив.
Маріано, О, Маріано!
Якби відчула, те що й я!
Щоб світ хитався, ніби п'яний,
Щоб вигинався, мов змія.
Щоби німіли ноги й пальці,
І дихати забула ти,
Коли тобі я погляд кину,
Коли я поруч буду йти...
Щодня співаєш під гітару
Пісень щемливих про любов,
І день у день довкруг збираєш
Туристів натовп знов і знов.
Не за пісні з віршами платять -
За ще безцінніший трофей:
За стан тонкий, смагляву шкіру,
За карі спалахи очей.
Юрмляться днями біля тебе,
Вдихнути запах їм кортить,
Шепочуть щось тобі на вушка,
Спішать торкнутись хоч на мить.
А ти смієшся білозубо,
Береш Жозе-стариганя,
Цілуєш в зморшкуваті губи
І кажеш їм, що заміжня.
Маріано, О, Маріано!
Якби відчула, те що й я!
Щоб світ хитався, ніби п'яний,
Щоб вигинався, мов змія.
Щоби німіли ноги й пальці,
І дихати забула ти,
Коли тобі я погляд кину,
Коли я поруч буду йти...
Скажи мені що маєш в серці,
Довір якусь із таємниць,
Хоча б на щось я мушу спертись,
Аби не впасти долілиць.
Коли приходиш - я щасливий,
А як ідеш - я геть сумний.
Як кущ сухий, що просить зливи.
Врятуй! Пролийся, дощ рясний!
Чому смієшся ти лукаво?
Навіщо мучиш день у день?
Чому така весела й жвава,
Співаєш ти сумних пісень?
///
Ти ввечері кладеш гітару,
І ми танцюємо в саду.
Шепочеш: "Обійми, коханий.
Тримай міцніше, бо впаду..."
Маріано, О, Маріано!
І ти відчула, те що й я!
І світ хитається, мов п'яний,
І в'ється в петлі, мов змія.
І заніміли ноги й пальці,
І груди стиснув млосний щем,
Коли торкнулися вустами,
Коли з'єднались під дощем.
ID:
1004720
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 02.02.2024 12:21:27
© дата внесення змiн: 02.02.2024 12:21:27
автор: МАКСИМ САЛЬВА
Вкажіть причину вашої скарги
|