Пиши мені, мій друже, в різні дні:
у грізні, у розрізнені і в грішні.
Пиши, коли звиваєшся на дні.
Пиши, коли пускають піну вишні.
Я всі твої листи прибережу
й розкидаю у хаті при нагоді:
вивчатиму напам'ять — не брешу.
Дарма, що це давно уже не в моді.
Крізь серце пропускатиму рядки.
Радітиму і плакатиму тихо...
Ти пишеш — я вивчаю залюбки.
Яка то для обох цілюща втіха!
---
Чудовий вірш! 
Дякую за відгук.
