Фортуни багатостатутний крок
В тіні жертовного й німого
У тиші з білих пелюсток
З красунею вступає в змову,
Що полонянкою зорі
Вже остигаючого чаю,
У срібних ложечках з Китаю,
В гарячій лаві з слів моїх .
Та в горах слив, нуги й малини
У спробах незлічених губ ,
У морок падають ялини
І не розняти в мертвих рук,
Бо час для нас з кубла гадюк
З слизьких хвилин вже сплів години…
