Таких, як тут, не буде більш казок...
Таких, як тут, не буде більш казок...
Вчителі,
Провідники світла на усій землі,
Всі слова подяки надто замалі,
Щоб віддячить Вам за Вашу теплоту,
Посмішку очей, безмежну доброту...
Виросли вже крила - відлітаєм в путь
Із гнізда шкільного - мрії досягнуть...
Та стежкИ до школи - ні - не заростуть!
Там дитинство буде зустрічать...
Щасливе!..
Таких, як тут, не буде більш казок...
Вчителі,
Тихим смутком Ваший голос забринів,
Рідне слово в серці кожному лишив,
Оберегом щоб зігріло повсякчас.
Не журіться, не забудем Вас...
Ніколи!..
Наче сонце, сійте світло у дитячих душах!..
Наче сонце, зігрівайте ним серця!..
Вчителі,
Хай Господь мов скарб, Вас завжди береже;
Лиш усмішка на обличчі хай живе;
І нехай щастить завжди Вам у житті!
Помилки — лиш тільки хай у зошиті!..
Нам виросли вже крила; відлітаєм в путь
Й казку цю нічим уже не повернуть...
Ми Вас любимо і не забудем Вас,
І Ви, рідненькі, згадуйте про нас,
Хоч зрідка...
Наче зірка, сяятиме нам і через рОки —
Вчення — світло! Зігрівайте ним серця!..
Наче сонце, сійте світло у дитячих душах!..
Наче сонце, зігрівайте ним серця!..
Таких, як тут, не буде більш казок...
Таких, як тут, не буде більш казок...
