Вмивається схід сонця в морі,
Гойдається на хвилях мов дитя.
Купається душа у тій любові,
В народженні нового дня.
Запрошує в смарагдові обійми,
У бірюзову купіль, у безмежну даль.
Зве моречко у свої прийми,
Та ніжно кутає мене у синю шаль.
Таке ласкаве, любе, з ароматом кавуна,
В гладенький атлас тіло загортає.
Стелиться до берега доріжка багряна,
Й заграва кольорів у ній пірнає.
Ковзять по шиї солоні поцілунки,
На смак, немов моя сльоза.
Спасибі сину, за осінні подарунки,
За те тепло, яке душу зігріва.
