загадуй бажання — вітер розмахує
чарівними паличками бабок
і хилитаються тіні від каштанів
ніби заколисуючи в собі найтемніше
й я входжу по черзі у кожну
а їм від того ні темно ні ясно
веслую в повітрі руками
але маю лиш по недолистку
на кожному з передпліч
прагну достукатися
до глухонімої кори
дятлом серця —
та лиш короїди тікають першими
й вітер над головою розмахує
сотнями каштанових булав
жодна з яких не має
справжньої влади над
власним падінням
і коли стрімголов
мимо проносяться спарені бабки —
блакитна із жовтою —
на задній стінці горлянки
збирається вже на вірш
25.06.23
