Дивись, як зоряні сади
Цвітуть, тьмяніють,
Як під поверхнею води
Блукають тіні.
Сплітаються до ниті нить
Виткі стежини,
І місяця неясні сни –
В піснях пташиних.
Туманний саван на ліси
Впаде, мов листя.
Не чутно духів голоси
Із нір зміїстих.
І в землю ніч, густа, мов мед,
Вросте корінням.
Дивись на сходження планет
В небес склепінні.
Біжи одним із вовчих зграй,
Забувши, хто ти.
Десь, може, є останній рай
За горизонтом.
