У моєму житті з’явилася шалена жінка
Вона носить брунатні штани
І підпалює нігті
Вона ходить колами
Ночує під зорями
Її геть не тривожать «комарні» історії
Вона завжди спить голою
А ночує у мене під шубою
Каже, звіром обороняється
І скажено вишкірює зуби
Вона не боїться осуду
Вона не пливе проти річки
Вона, є тією, річкою
Вона ,є тією, зливою
У моєму житті з’явився обдарований хаос
Зникли прикмети, стіни і навіть ідилії
Загинули упередження, зламались правила
Її однієї вистачає для живоутворення
Вона зовсім нічого не бачить
Вона очі тримає зажмурені
Сміється із мене й окуляри ламає
Каже, одягнеш, як зовсім осліпнеш
А поки, дивися моїми
Вона плаче із радості
Бо сьогодні – сьогодні
І хихоче, бо завтра може померти
- Такий дивний світ…. Шепоче
Як же не хотіти із нею жити!