Вітер колючий!
Втекти – непристойно!
Тричі забудеш,
Як жити достойно,
В обручі дзеркальця
В храмі Різдва
В день вікопомний,
Як зійдуть дива.
Нині нам радощі-
Сірі горобчики,
Очі чорничні
Та мідяні стовпчики,
Мрії мереживні,
Свічки сандалові,
Довгі зітхання
Вервицям опаловим.
Кісточки наші
В полоні здобутого
З чаші таємної
Квітня розкутого,
Сонця пекельного,
Часу останнього
Берега бідного,
Міста прадавнього…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=h_TUP2vuaDs