Тріумф зла – щоби добрі люди, нічого
Не робили проти. . .
(Едмунд Бьорк до фільму «Гітлер»)
В думках своїх колись Тарас,
У снах вишневих, у свій час,
Про вільну мріяв Україну,
Як про коханую дівчину. . .
Ось сонце вигляне із-за хмарини
І Божії здійсняться чари,
І зло нахабнеє і чвари
Навічно злинуть з України. . .
Вже люди будуть не рабами,
А тільки вільними панами
І згине погань на Землі,
Згорить у адовій смолі. . .
О любий наш, наївний ти Тарас,
Коли у білому лиш бачив біле.
Часи змінилися, настав той час,
Жадоба людством править та дебіли!
При владі Кураїни є чума,
Пристосувалась до життя – проклята сила.
Бо кольорів конкретних в неї вже нема,
В хамелеонах важко розпізнати звіра!
Себе елітою поважно величають. . .
Так – це еліта ворогів Народу!
Куди, з якими стягами ідуть?
Національні розгубили, не було, в них, зроду!
Збагнути важко. Розплодилось лихо,
Що все співає любощі Народу.
Щоб оду рачити і здерти шкіру тихо,
Гієни і шакали виють про свободу!
Народ грабують, любий наш Тарас,
Під стягами твоїми, у своє дозвілля!
У очі людям прямо вже плюють,
І ноги витирають об Святе Терпіння!
Кощунство над Святинею Народу
Зросло безмірно – сорому немає.
Любов до доллара – є чемність, совість,врода. . .
Любові Божої свинота ця не знає!
Банальна фраза : світ спасе любов!
Кощунськи галасує від таких щоразу.
З телеекранів молодь пропагує знов,
Свої потреби вдовольнити « всі й відразу!»
І шоу-бізнес, бізнес зокрема,
Хто першим буде, хто ще найкрутішим!
Крізь хамство, підлість, вбивство зокрема –
Здобув вже гроші дармові брудніші!
. . . . . . . . . . . .
Дні за днями летять, відміряють роки.
Процвітає злочинна Вкраїна.
Неньку рідну ґвалтують на різні смаки,
Народ в злиднях товчуть, як в помиях!. .
Загарбали все : і ліси, і поля,
Вода є товаром – Святая!
Життя продається людей , як сміття,
Знов рабство дітей процвітає!
Вже мало зосталось Живої Води,
Повітря і їжа отруйні.
Злочиннії зграї все грають з людьми,
І посмішки скалять безвинні.
Коли вже народиться знову Тарас?
Зігрів щоби серце, розкрив щоби вії.
Та гордість людськая, що приспана в нас,
Проснулась в Майданах і в Дії!
ID:
113055
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 22.01.2009 23:25:31
© дата внесення змiн: 22.01.2009 23:25:31
автор: Артур Седой
Вкажіть причину вашої скарги
|
