пам'яті однокласниці Ольки Максим'юк
Твої крила вже з тобою,
Бо душа злетіла в небо.
Рідні вмиваються сльозою,
А ти в їх снах кажеш:"Не треба"
Вітер спогад забирає,
Про роки щасливі в школі.
Тіло - в попел...і ніхто не знає
Чи то кара?! Поклик долі?!
На могилі хризантеми
Й фотографія з альбому
Ми життя будуємо схеми,
А ти уже не повернеш додому.
Щира усмішка ще перед очима,
Блискавиця огортає все журбою.
Добрі діла за твоїми плечима,
Бо твої крила вже з тобою!
