Слова твої - обман,
І білі рози в'януть,
Сизий густий туман -
Ті квіти помирають.
І не спасеш їх ти,
Вони вже охололи,
І той туман густий
Нічим не допоможе.
Чому їхнє життя
Обірвано так рано?
Чому моя душа
Не загоїла рану?
Невже моя душа
У білих розах квітне,
І ось тепер вона,
Вже без надії, тихне.
Мовчить собі вона -
А що моє казати,
Коли тонка струна
Уже не може грати.
Хто їй вже допоможе -
Залишилась одна,
Ти більше не бажаєш,
Щоби співала нам...
