Щоб збагнути суть ЦЬОГО (ви зробіть хоч спробу),
Прочитайте, люди, хто дійові особи.
Наберіть повітря в груди, в голову – терпіння,
Допоможе це знайти шлях до розуміння.
Чапка – це наш депутат,
Він у нас – король витрат.
Файний в нього атестат,
Але мізки, як салат.
Дядя Гриша – фельдшер в нас,
Думали, що він є ас.
Клас – людина, серце - жар,
Та нюанс – ветеринар.
А чому про них пишу
Чесно, заповзято?
Бо вони насправді є
Куми мого тата…
Ранок. Сонечко встає…
Хрюкають вже свині…
Мати жару вже дає.
Ну, а я в малині !
На порозі вже стирчить,
Й голосом так «м’яко»
Цілий день ото кричить:
– Ах ти, лобуряко !
Ну, а я сиджу в малині
Й вчу оту науку,
Босоніж в холодній глині
Розглядаю злуку.
Вирішив я депутатом
У майбутнім стати,
Щоб над мамою і татом
Владу певну мати.
Бо малого ображають,
Солодощів не дають,
Бо за правильне вважають,
Що мене ті зіпсують.
От як стану депутатом,
Гроші буду мати,
І народом керувати,
Як-то буду знати !
Я робить нічо не буду,
Як тепер в нас Чапка.
Недоторканість здобуду,
Розпущу вже лапки !
Отакий то приклад в нас –
Депутат наш Чапка,
З махлювання – просто ас,
Не обійде й хатки !
Ну, а може у майбутнім
Науковцем стану,
Може я хоч буду путнім
Виконавцем плану…
Може фельдшером я стану,
Як наш дядя Гриша,
Він збирає ліки з лану,
Вдома їх з’їсть миша.
А поки що я маленький,
Й думаю я про буття,
Смуток б’є моє серденько
За просте людське життя.
Надиха мене малина
Ось на роздуми такі,
Та летить тарілка з глини,
Б’є мене по голові…
Репетує вже матуся:
- Бовдур ! Копія татусь !
Хай би вас взяла холера,
Стільки часу з вами б’юсь !
Той привів ветеринара
Й депутата, хай їм грець !
Грізна мама, наче хмара,
Руки вбоки – хоч на герць !
Випили вже по півлітри
Й теревенять про народ !
Тут вона дає граблі їм
І жене на наш город.
Тож гребуть сухе бадилля
Куми мого тата !
Мама вміє вговорити
Навіть депутата !
А мене від міркування
Також відриває,
Бо букет із кропиви
Враз переконає !
До роботи я схопивсь,
Наче навіжений,
Все деру, гребу, мету,
Мов якийсь скажений !
Чапка в захваті сказав:
- Розумієш, куме,
Тільки зараз я пізнав,
Зараз все продумав…
Тут таке вже я почув,
Аж роззявив рота,
Як би матінку мою
в Київ, на роботу !
Щоби депутатам всім
Байдики не бити,
Не патякать про народ,
А хоч щось робити !
- Ваша Галя, любий кум,
Без парламентів і дум,
Різних рад і коаліцій,
Без нахабства і амбіцій,
Ради б нам усім дала,
Починаючи з села,
Ще б і пана Лазаренка
Враз до тями привела !
Бо якщо керує жінка,
Знають добрі люди,
Та ще й справжня українка –
Толок завжди буде !
Аж тоді мої всі мрії
Довелися до ладу –
Коли стану депутатом –
То матріархат введу !