Я знаю, що одного дня
Світ розтане.
Як цукор у чашці кави.
Як сніг навесні.
Коли-небудь такий день настане.
Повір мені.
Я навчуся дивитися очима,
Слухати – вухами,
Відчувати –руками,
А дихати - зябрами.
Я навчуся ходитиногами,
Їсти ротом,
Дихати носом
І видихати. Обов’язково.
Я навчуся писати.
Один лист – один день.
Ти зможеш дізнатись,
Де я і як я є.
Я навчуся бути
Такою, як ти мене бачиш.
Хочеш бачити.
Хотів би.
Я навчуся бути з тобою.
Зайва пара очей не завадить.
Буде більше ніг
І рук теж.
Буде більший апетит
І спрага без меж.
А поки, як чорна діра,
Я безмежна, повна і пуста…
Далека і зовсім близька…
Ти розтанеш в мені, як цукор
У каві.
Ти розтанеш, як світ, як сніг
Навесні.
Бо зникнуть зі світу всі види чаю…
Залишиться кава і…ти.
11:20p.m.
30.11.10
