Так боляче дивитись на красу. На ритмічні рухи ребер, живота. Видих. Не вдихати. Насолоджуватись пустотою.
Так боляче від краси, я заплющую очі. Твоє чорне волосся наче дерева на місяці. Мої руки - вітер. Я побіжу на захід і заховаюся серед ущелин твоїх вух.
Блукатиму пустелею спини.
Переходитиму мости з ребер.
Питиму із твоїх зап*ясть.
Остерігатимусь течії сонної артерії...
Мені так страшно там загубитися.
Мені так страшно ніколи не вийти із тебе.
6:00 p.m.
25.07.11
