Прошу вслухайся в тишу всередині себе,
руки в рідкісних особин тягнуться до неба.
Дякую , більше нетреба.
Я п'ю чай з трьома ложками цукру.
Сьогодні ти тиснеш удачі руку,
а завтра Ганна випадково розіллє масло.
З цього місця твоя удача згасла,
і покотилася в мокру канаву біля тротуару ,
і вся твоя слава,
десятки друзів, не вигадуватимуть палких ілюзій
і забудуть про тебе невдовзі.
Залишиться тільки холодне тіло в морзі,
патологоанатом нервово палить на морозі.
Затишна третя полиця, до темряви притулися,
поближче до дверей.
Тут повно людей але в них мало ідей.
В фіналі залишиться двоє маленьких дітей,
тяжко відвернути погляд від їх щирих очей.
І я застигну мовчки напевно це відчай.
Хочеш ? я і тобі зроблю чаю.
Тільки скажи скільки ложок цукру бо я не знаю...
