Я йшов по площі Ринок, було темно,
В калюжах грілись очі ліхтарів.
І тут зненацька голуб дуже чемно
На мокру лавку зсюпившись присів.
Трамвай повільно цокав каблуками,
Пробігло ехо стінами домів.
Йшов чоловік (на вигляд трохи п'яний)
І щось собі під носа тихо плів.
Десь звіддаля гармошку було чути,
З кав'ярні запах вплівся між людьми.
Та важко так мені тепер збагнути,
Що скоро йтиму площею Зими.