Білая сорочка - вишиванка
Замалою стала вже для стержню.
Принагідно лише і необережно
Одягаємо солодкую коханку
Скільки вже на світі тих коханок
Розпивлися мов кудлаті хвилі
Лиш вишиванка приміря ті крила,
Згублені між звалищем світанків
Білая сорочка - вишиванка
Вишнею заграла на хмарині
Знов наснилась дівчаті - дитині
Шита вічним, тонким серпанком
