Не бачимо того,що чуємо!
Не чуємо того,що бачимо довкола!
Не ділиться усе,чим поділитись радий кожен!
І випинається з-під лицемірства масок
Щирість почуттів земних спроквола!,
Бо десь далеко в глибині,
Сердець,чи душ,чи тіл,
Ну,розумієте!На дні,
Де розстелився схилами
Засіяний зневірою поділ,
Крізь струни людяних чекань,
Їсть без зубів щось страву
Істинних жадань!
І не пуска назовні повністю Людину,
Котра дорогу має лиш одну життєву.
І вчить іти по ній тихонько,
Не заглядаючи у світ глибонько!
Бо кожен погляд вдалину
Приносить біль у серце
Й на маківку заранню сивину!
(рядки викликані твором ІлюзіЇ "Прозорість")