Зда́леку видно
В день цей зимовий,
Що йду і сміюсь я
Назустріч негоді.
Всі здалеку бачать,
Що я так щасливий,
Хоч світ навкруги
Нестерпно мінливий.
Іду невгамовно
Туди, де є успіх.
Їм же ж здається:
Від цього мій усміх...
Насправді нема в мені
Щастя ні каплі.
По життю як іду
Все ступаю на граблі.
Насправді не сміюсь
Шквальному вітру на зло -
Я щурюсь, бо замало
Для спротиву сили було.
А здалеку видиться
Ніби я радий.
Бо близько нема нікого,
Кому б міг довіряти.
