Неначе струмом вразило у груди,
Як повідомлення читав твоє.
Промовив стиха:"Хай Господь розсудить,
Він нас створив і все він нам дає".
Згадав я все, що з нами відбувалось,
3гадав ті щирі, ніжні почуття.
Мов струни, вмить, кохання обірвалось
Утихла, враз, мелодія життя.
Не смію я травити свою душу,
Там все перетворилося на лід,
Не хочу відчувати та й не мушу,
Як хтось проводить поглядом услід.
Я не бажаю чути пересудів,
Нехай довіку залишусь лихим,
Можливо хтось в душі мене осудить,
Та я змирюся з поглядом таким.
30\01\2012р А.В.Травневий
