Хотів би я , вам добродії,
Настрій припідняти,
Та не знаю як історію
Оцю розпочати.
Раз мій кум на заробітки
У Київ подавсі ,
На вокзалі трохи випив
І мінтам попавсі.
Але ті мінти задурно
До него пристали,
Бо його вже перед тим
Бомжі обшукали.
Компромат у него в весь ,
Ті бомжі забрали ,
Так шо мінти лиш в трусах
Його пов*язали.
По мордяці як годитсі
Йому надавали,
Й як якогось терориста
В воронок запхали.
Аж у відділі вни йго
Стали сі питати:
Де він мешкає , шо їст,
З ким лігає спати.
Кум ше зразу на понтах,
Ше права качає,
Шоб мінти бомжів шукали
Він їх заставляє.
Та діставши пару стусів,
Зм*єк він так як дідів,
Розказав їм усю правду ,
Навіть про сусідів.
Мент сказав шо він провірить
Муси усі дані
І якшо сі не підтверди,
Будут бити далі.
В шимпанзятнику мій кум
Рахує хвилини,
Дуже хоче він додому,
До свої родини.
Десь під вечір в кабінет
Кума "попросили"
І давай його там бити,
Стільки мают сили.
Кажут вони, шо для кума
Новини погані
Мусит тиждень ше сидіти ,
За брехливі дані.
По адресу ,шо сказав
Він не проживає,
Бо ніхто у тім районі
Про него не знає.
Цілий тиждень вони кума
Мордували й били,
Аж в суботу пополудні
Додому пустили.
Ледви теплий кум додому
Під вечір прибивсі.
І шоб трохи відпочити,
На лавку вмостивсі.
Аж тут сусід з-за паркАна
Пляшку вимагає,
Каже шо кум йому винен,
Нехай виставляє.
"За шо - каже - я ше винен,
Яка іше пляшка?
Хоть ви мене у спокою
Залишіть будьласка.
"Приходили тут з мінтовки
За вас сі питали,
Але ми сусіди чемні -
Вас мінтам не здали.
Так шо мусити ,сусіди,
Могар виставляти,
Бо як ше раз запитают,
Не будем скривати.
Після того кум табличку ,
Вчіпив на ворота,
Аби знала де він жиє,
Найгірша сволота.
Як другий раз менти будут ся питати,
Треба буде чисту правду їм вже розказати.
Бо менти,- така *** також будут бити,
Навіть коли усю правду будеш їм говорити.
Іван Мотрюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
