Гусне спека яблучним сиропом,
Смалить сонце кучері беріз,
З дня у день мандрує автостопом
Юне літо з купою валіз.
Модні джинси, кепка, мокасини
Із квітковим принтом — супер стиль!
Миготять вітрильників чуприни
В бірюзі шовкових море-хвиль.
А у літа — бронзова засмага,
Мерехтливі стразики в очах!
Вітерець, закоханий стиляга,
Причепивсь до літа, мов реп'ях.
Дражнить струни сонної гітари,
Щось мугиче лагідне під ніс...
Начепивши модні окуляри,
З чередою напханих валіз
Знов мандрує літечко русяве
Там, де море — чиста бірюза,
Де толочить викохані трави
Спересердя вершниця-гроза...
Де шумлять грайливі водоспади,
Скелям білять голі кістяки,
Де на плитах кінчиком помади
Хтось послання пише у віки...
Де пісок пилюкою із міді
Прилипає до вологих п'ят,
Де гасає липень на боліді,
Розвіває платтячка в дівчат.
Там в кав'ярнях до міцної кави
Додають справжнісінькі казки,
Юне літо, миле і смагляве,
Тістечком ласує залюбки.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так. Хоча у нас, в Карпатах, набагато вологіше і останніми роками літо не таке вже й спекотне, часто бувають дощі. Пригадую Кременчук, коли ми були на презентації Олексія і Тамари, там дійсно справжня спека була - повітря так прогрівалося!.. Дякую, пане Анатолію!
...Так легенько кінчиком помади
Літечко змальоване для нас -
Молоде, усміхнене, лукаве,
Безтурботне, миле - просто КЛАС!!!
Бажаю незабутніх мандрів! Згадала, що у мене теж є вірш, де гроза і є слово "спересердя"
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Який милий експромт! Дякую Вам сердечно! Мабуть, не випадково гроза асоціюється у нас із сердитою тіткою... Така вже вона є!
Так. Хоча у нас, в Карпатах, набагато вологіше і останніми роками літо не таке вже й спекотне, часто бувають дощі. Пригадую Кременчук, коли ми були на презентації Олексія і Тамари, там дійсно справжня спека була - повітря так прогрівалося!.. Дякую, пане Анатолію! 
Мабуть, не випадково гроза асоціюється у нас із сердитою тіткою... Така вже вона є!
