Невимушеність дивовижна
Її натхненності спливла;
І погляду відвертість ніжна
Мене наскрізно пройняла.
Вродливого обличчя риси
Мені були так до душі,
Що на собі порвати ризи*
Я ладен був,бо знав - куші
Не по мені було зривати -
Везіння в стайнях не моїх,
А силоміць коня здолати -
То скине він тебе під сміх
Всіх заздрісників гордовитих...
Таке я виховання мав,
Що до дівчат боявсь підбитись -
І ваду цю я не здолав.
*На собі порвати ризи -
впасти у відчай,виказати
прикрість(бібл.).
