Дитина з трепетом у серці,
Гляділа на закриті дверці,
Чекала маму вже давно,
Хоча й боялася того.
Тут раптом чути гуркіт в домі,
І вона з страхом опускає скроні.
Це мама знову прийшла п'яна,
Пішла давно,мабуть,ще з рання.
Гараз,якби прийшла одна,
Та алкашів взяла вона.
Вони звалилися до хати,
Мала кричала криком:"Мати!!!"
І встала Злата на коліна,
І так душа її боліла,
Вона хотіла лиш одного,
Аби чужі пішли із дому,
А мати ніжно обняла,
І їх покинула біда.
Та захмелівша господиня,
Була розлюченою ниня.
Пішла обурено в кімнату,
І з ремінцем біжить на Злату.
І собутильники кричать,
І хочуть мамі помагать.
Дитина впала на підлогу,
І знепритомніла від болю,
А алкаші і далі пили,
Вони співали і курили.
І наплювали на маленьку,
Яка так дихала тихенько.
Пройшли роки,зросла дитина,
Це вже успішняя людина.
Вона втікла із дому рано,
І кров текла із її рани.
Забула матір вже вона,
Бо непотрібною була.
Аж раптом пролунав дзвінок.
І Злата відчиня замок,
В дверях побачила стареньку,
І закололо у серденьку.
Згадався їй дитячий страх,
Як матір була п'яна в прах.
Розкрила жінка свої руки,
І почала розповідать про муки,
А в Злати на душі образа,
За давно сказану їй фразу.
Вагання декількох секунд,
Підняв у серці важкий бунт.
Але Господь учив прощати,
Пустила дівчина в дім мати.
ID:
534213
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 02.11.2014 18:54:36
© дата внесення змiн: 02.11.2014 18:54:36
автор: Анастасія Хисп
Вкажіть причину вашої скарги
|
