Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Андрій Анатолійович Отченко: Чого таки жадала ти?… Так це ж було таки кохання!!! - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Tom d`Cat, 05.05.2015 - 23:53
До речі, сина він таки забрав,Бо та невістка подалась у мандри... Два сина, три дочки – такий от сплав (Свого і жінка додала в команду). Tom d`Cat, 05.05.2015 - 00:54
Життя лікує все. КолисьМій син отак не міг владнати Те, що розпалось, як не пнись... Не міг знести такої втрати. Та з часом інша віднайшлась, І якось вже воно все склалось. Онучці скоро в перший клас... Дід має, чим потішить старість. Андрій Анатолійович Отченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А що ж ви скажете мені, Коли не бачу довго сина, І як б хотів та не крути, Вона не хоче для дитини. А що стосується лиш вас, Я дійсно цьому таки радий, Адже у вас є та сім’я, Яку у мене все ж забрали. І на останок я скажу, Що вдячний вам за цю оцінку, За твір написаний життям, У вірші втіливши надію… |
|
|