Я дивуюсь тобі кожен раз.
Наче грім серед ясного неба
Ти з'явився в житті в дивний час,
В час страждання, зневіри й бентеги.
Ти з'явився як подих життя.
Такий світлий мов зірка надії.
І минуле змарніло враз, без вороття,
І зажевріли кинуті мрії.
І я лину до тебе щораз,
І щоразу боюсь звикати.
Небо вирішить долю за нас.
Та я хочу тебе пізнавати...