І коли на папері проявиться твОє обличчя
Увесь світ ізлякається погляду кам‘яного
Не залишиться в твоїм серці нічого живого
Апокаліпсис. Смерть природі. Протиріччя.
І коли на папері проявляться твої руки
Обсмальцовані, не із того, що треба місця
Тими “крюками“ підіймаєш дитя з колиски
Твоя доля перенести усякі муки.
І коли на папері проявиться твоя врода
Вся трава, де ітимеш, зів‘яне зразу
Породило тебе на світ цей, таку заразу,
бо від вроди твоєї змінюється погода.
Та коли на папері проявляться твої вірші
Засіяє на небі зірка надгігантом
Не вагайся, пиши й надалі, справді варто
Пронести свій талант, показати іншим.
27.11.2015
