Вам щастя снилося вже так давно -
Його колись метою Ви назвали…
І ось тепер, поглянувши в вікно,
Зі смутком прибираєте завали.
Холодна доля вмила Вас слізьми,
Ах, скільки через неї Ви не спали…
Прийшла сама від сірої зими
І Ви її таку не обирали.
Чорнобиль-жах, самотність, тихий біль -
Того у ворогів нема в уяві…
Мої слова, мов пліт, шукають міль,
Зникають під чужими берегами…
Налили в руки відчаю сповна -
Та Ви не вмились гаряче в омані…
І не шукали те, чого нема -
Я щиро уклонюся перед Вами.
Вам щастя снилося вже так давно -
Його колись метою Ви назвали…
Давай-но не дивитись у вікно -
Спокійно разом розберем завали.
...А.Г.Дудченку...
(11.01.2008.№42)
