Три ночі він курив
Згадками про неї.
Вдихав той п'янкий дим –
Запах орхідеї.
Три ночі пив вино
Червоне від болю.
Закоханий давно,
Хоча ледь знайомий.
Три ночі він крутив
Петлі некохання.
Почуття він топив
В озері страждання.
Три ночі він ридав
Спогадом-імлою
Тим, що тоді сказав:
"Люблю Вас без волі..."
Три ночі він не спав,
Три ночі він гадав,
Три ночі він не знав,
Три ночі – він пізнав,
Як вона малює
У його голові
Фальшиве майбутнє.
Правдиве? Але ж ні...
І полетів з вікна,
Що та не відкрила.
Летів з висот орла
До зелені-ниви.
Він у своїй душі
Загинув під небом,
Ріжуть його ножі
Слів, змовчаних нею.
Три ночі він не спав,
Три ночі він гадав,
Три ночі він не знав,
Три ночі – він пізнав,
Як вона малює
У його голові
Фальшиве майбутнє.
Закоханий в пітьмі.
Три ночі він курив
Із згадками про неї.
Вдихав той п'яний дим, –
Як запах орхідеї.
Три ночі пив вино
Червонеє від болю.
Закоханий давно,
Ледь ледь знайомий долі...
Три ночі він крутив ті петлі некохання.
І почуття топив на березі страждання.
Три ночі він ридав за спогадом-імлою
І тим,що промовляв:"Кохаю в непокої..."
І.Т Д
Самотня Людина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що підказали. Справді вдячний , але, як на мене, змінюється зміст у рядках. Та я буду думати