Я кохаю безмежно, безпам'яті
До останньої краплі крові
Моє серце, колись майже втрачене,
Відродилось навіки в любові
І душа, що була поранена
Віднайшла в собі сили вижити
Я змогла зализати всі рани,
Що нестерпно мені боліли.
Ні образ не лишилось, ні спогадів,
Що було, те пройшло-згинуло!
Я ридала колись, плакала,
А тепер безнадійно щаслива!
