Не відчиняй переді мною двері!
Залиш як є. Нехай глуха стіна
стоїть між нас. Залишим на папері
минуле. Життя без вороття.
Не відчиняй переді мною душу!
І не розказуй мені свої сни.
Боюсь, що спокій знову твій порушу,
Торкнувшись пальцями життя твого струни.
Якби ти знав, як хочеться заграти,
Як хочеться мелодію згадать.
Не відчиняй! Я мушу вчитись програвати.
Хоч вічно житимеш ти в чорно-білих снах.
