Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Akimova: Ми удвох з конем (пародія) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Мала, 18.11.2017 - 16:39
Ох ви коні мої,ох ви коні,Доскакали,сердешні,сюди! Й тут у вашому люди полоні! Скрізь від ваших підскоків сліди... http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757214 Рада знайомству!Пародія -КЛАСНА!!!! ТАИСИЯ, 08.09.2017 - 19:52
Ух ты! Смелая какая!Мне как раз нужна такая! У меня работы - воз. Мне "потребен" - паровоз! Но...согласен на коня. Так как очень скромный я... Нет хозяйки у меня... Без неё -пропал, беда!
По этому поводу вспомнила одну быль:
Приехали иностранцы в гости к одному нашему (советскому еще) товарищу в гости. А у него дом, сад-огород, хозяйство. И всё такое красивое и ухоженное. Они у него и спрашивают - А кто у вас в доме стирает-убирает? - Жена. -А кто на огороде работает? - Жена. - А кто есть готовит? -Жена. - А кто за животными ухаживает? - Жена. -А с кем Вы спите? - С женой. - Как! Вы с этой лошадью ещё и спите? Отакие мы, женщины в русских (украинских) селеньях... Спасибо, Таечка! Амелин, 08.09.2017 - 18:44
Повеселила, Акимова! Я ещё вчера писал, но у меня в Ч интернет пропал в тот момент, когда уже отправлял комментарий. А сёдни уже не помню об чём, что-то там скаламбурить пытался Ну да ладно...
Спасибо, Серёжа! ...Это из серии - я тебе подарок купил, но забыл его в электричке Эх... пора-пора тебе к людЯм возвращаться... очеловечиваться
Дантес, 05.09.2017 - 12:52
Поцілую коня в благородне чоло,Розчешу йому пальцями гриву... Знав би, коню, як зараз тобі повезло, І які ми з тобою красиві. Зажевріє вогонь, тільки не спалахне, А залишиться тліючим жаром... *** Хай до тебе Сашко не ревнує мене - Ми не пара з тобою, не пара... Це не екс, Кіммі - був у мене такий віршик колись, "Не пара" Треба сказати, що твоєму, пардон, твоєї ЛГ коневі повезло трохи більше, у зв"зку з чим кінь моєї ЛГ просив передати йому свої позаздрики Akimova відповів на коментар Елена Марс, 02.09.2017 - 22:22
Ага, главное, что коня удалось возродить Гринпис не дремлет! Спасибо, Леночка! Дмитро Кiбич, 02.09.2017 - 14:51
Гарний вiрш, Галино. Досить оригiнальний розвиток подiй. Це точно, життя не повинно бути занадто нудним, теба у нього додавати неповторностi якоiсь, непередбачуваностi.Тiльки от у вас якось часто на початках рядкiв звучить слово "я". Може вам, аби яскравiше звучало, у деяких рядках замiнити його якимось iншим коротеньким словом. Можна у 5 рядку замiнити його на "хоч" - "Хоч в палаючу хату не вхожа". А також 14 рядок можна трохи змiнити - "З ним скачу i до яру, i в гай". Akimova відповів на коментар Дмитро Кiбич, 02.09.2017 - 22:11
Дякую, Дмитре! А "я" - то взагалі моє улюблене слово Але в першому випадку я, мабуть, з Вами погоджусь. А от у другому... Скачу - в данному контексті досить сумнівне )))) Дякую! Дмитро Кiбич відповів на коментар Akimova, 03.09.2017 - 00:54
А, справдi, якось тут "скачу" iз загального ритму трохи вибиваеться. Ну, можна тодi ще ось такий варiант: "З ним усюди - й до яру, i в гай". Akimova відповів на коментар Ліна Ланська, 02.09.2017 - 22:08
Ой, Ліно, я вже боюсь своїх героїнь ))) Дякую тобі!
Ліна Ланська відповів на коментар Akimova, 02.09.2017 - 22:59
Не бійся! Вінки тернові - для Зірок!( це з одного мого вірша) Леонід Луговий, 02.09.2017 - 00:07
Ну що Галя, правда ж сподобався кінь?.. Я ж знав що клюнеш! Жінки ж так охочі до коней. На скаку безстрашно кидаються, спиняють. А то я тільки недавно зрозумів про що писав колись великий класик. Добре, Галя, теорію ти знаєш на п'ять, залишилась практика...
|
|
|