Хтось любить на словах,
Хтось палко у душі,
Безмежно, ніжно, як дитину любить мати...
Цілунки в об"єктив,
Обійми напоказ,
А чи готовність і життя своє віддати.
Хтось вміє говорить,
Хтось трепетно мовчать,
А коли скаже: все не так, не на догоду,
Бо не вгада ніяк
Для кадру і промов
Яку слова собі поставили погоду.
Лише через роки
Полова наче дим
Зі слів по світу розлетиться за вітрами...
У сивій тишині
Захочеться душі
Мовчання щирого, що гоїть усі рани.
Ви зрозуміли мене...
