Я божеволію тобою,
прошу мене не залишай.
Ти наче музика рікою,
без тебе втрачу небокрай!
Твій погляд, він лунає співом,
Пронизує мене, мов грім,
навіть коли бурхливим гнівом,
ти освітила весь мій дім.
Безоднею був світ без тебе,
ти чуєш, як душа болить,
ти заповітна мрія з неба,
де поцілунок мій горить.
Ти приголомшливо чарівна!
Моя коштовність неземна,
в моєму серці ти царівна,
навіки ти моя весна...
Володарка мого ти раю!
Подарувала сенс життя,
і джерело, мого ти краю,
де в серці смуток каяття.
Душа з тобою розцвітала,
ти поклик долі, ти мій рай!
Кохання серцем вибирала,
де нескінченний водограй!
