Самотньо бродиш по парку,
В пітьмі шукаєш очима,
Напевно якусь дивну мавку,
А, може, якесь чудне диво.
Вглядаєшся в тому непроглядну,
Чуєш щось, десь недалеко.
Здається це було недавно,
У вирій летіли лелеки.
Здається, ще вчора, уперше,
Хтось подарив поцілунок.
Сьогодні, у серце замерше,
Хтось надіслав подарунок.
Заглянеш в маленьку шпарину,
Знайдеться дзеркальце розбите.
Подивишся в нього, побачиш людину,
Згадаєш усе, що забуте.
