мені б знати як ти.
знати б де ти.
як ти живеш,
і як проводиш вечори.
мені хоча б одну звісточку від тебе,
просто щоб впевнитись, що з тобою все добре.
у мене залишились "наші звички",
я досі роблю все те, що ми робили разом.
думаю, і ти також.
між нами відстань у 9 000 кілометрів,
якщо ти досі вдома.
а я інколи забувають, що я без тебе.
буває зранку готую каву для двох,
витягаю телефон, аби написати як пройшов мій день,
купую твоє улюблене печево,
так як колись.
я почала жити одним днем,
не думаю про те, що буде завтра.
проводжу час у сумнівних компаніях,
де слухають ре́ґі, і курять траву.
нікому не довіряю,
але підпускаю до себе.
вони чужі, але задушають внутрішню самотність.
хоча б на одну ніч.
але якби ти знову з'явився
я б з головою.
але цього не буде
ти навіть не знаєш, наскільки ти важливий для мене.
і ніколи не дізнаєшся.
