Недоторканість твоя
Мені диктує що робить
І все в собі ховаю я,
То моя жертва є так жить
То є мій борг, то моя дань,
Я майже справно їх плачу,
Та у середину заглянь
— Я там кричу, кричу, кричу!
Приспів
Я для себе заборонена людина
І собою можу бути лиш в думках,
В грудях цокає годинникова міна,
Наганяючи на тебе дикий жах
Ти врятувала мене, так,
Але не знаю хто вже я...
Я найзаможніший бідняк,
Проте не там душа моя.
Вона зривається, біжить
Хоч знаю — знову заплачу!
Кричати хочеться в цю мить,
Але мовчу, мовчу, мовчу...
