Пролітають журавлями роки,
Вже стають внучата на крило,
Та я пам‘ятаю перші кроки,
Наче вчора все оте було.
Богом дані, сину, тобі крила,
Щоб продовжив на землі свій рід.
Щоб раділи діти і дружина,
Щоб залишив на землі свій слід.
ᅠ
П-в:
Плече підставлю я тобі, мій сину,
Будь на сторожі роду і землі.
Ставай на захист у важку хвилину,
Щоби не турбували нас жалі.
Не забувай ніколи свого дому,
Шануй батьків, вони дали життя.
Не переходь доріженьки нікому,
Достигнуті збирай завжди хліба!
Радість наповняла твоє серце,
А сини, злетіли у політ.
Тобі, сину, я скажу відверто,
Проживи в житті багато літ.
Хоч буває, як в житті не легко,
Прикладом для внуків будь завжди.
Повертайсь додому із далека,
На землі лиши свої сліди.
