Підніми повіки до небес!
Свій розпач утопи у сліз стакані!
Ти ж не мала, нема ж уже чудес,
Не Попелюшка, а сидиш у дранті
Розплющ же очі! Подивися вгору!
Нехай у світі все не так,
Та ти не падаєш додолу!
Поглянь нарешті прямо і розправ ті плечі
Ти впала...
Лиш один удар...
Що вивільнив із голови безглузді речі
Тоді ж впади...не раз, не два, втрачай свідомість
Шукай політ, знаходь лиш крок
Нехай з тобою плаче невагомість,
Можливо - доля, а, може, ти ще не дістала той урок,
Щоб научив тебе упевнено ступати
