Неля – безтурботна дівка,
І жила - не знала горя,
А тут трапилась путівка
В санаторій біля моря.
Спакувала дві валізи
Суконь, кремів та пігулок,
І здала собачку Лізу
На три тижні у притулок.
За болонку довелося
Аж дві тисячі сплатити:
-Чи не жирно для собаки
З отаким розмахом жити?
Пояснили: -Це порода,
Тут окреме харчування,
Догляд, стрижка - все по моді,
Буде ще дресирування…
-Досить! Я усе це знаю,-
Закипіла злість у Нелі,
Запитала: -Чи немає
В вас собачої борделі?
Бо якщо така порода
Вас усіх так забавляє,
То нехай мені псявіра
Оці гроші відробляє!
Буде мати моя Ліза
Задоволення без краю,
І прибуток непоганий –
Це я по собі вже знаю!
Уявляю, як у Нелі,
Підуть справи після моря,
Відкриє бордель собачий,
Та й заробить бабла гори,
Усіх с.чок позбирає,
Буде власний бізнес мати,
На роботу навіть візьме,
Ще й народних депутатів,
Ім уже не привикать,
Як на "цьому" зароблять.
Спасибі Катрусю за гарний настрій.
З весною Вас! Щастя Вам, здоров"я, весняного настрою і любові!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А чому б і ні? Неля в цьому толк знає, всю себе віддає людям! Щиро дякую, Васильовичу, за такий дотепний коментар-експромт! З весною Вас! Щастя Вам, радості, миру, добра, і, звичайно, там, де весна, там - кохання!