Я жила з мамою без батька,
Була у нас старенька хатка,
Обдерті стіни, в дирах дах,
Життя було там просто жах..
Руки господаря не було,
Зі всіх щілин в тій хаті дуло,
А жили дуже небагато,
Бувало холодно нам спати.
Та якось подруга у мами,
Всіх пригощала шашликами,
А друзів всіх зібрала в нас,
Бо двір підходив на той час.
Був чоловік один, присутнім,
Як з’ясувалось у майбутнім,
Вдівець, бо жінку поховав ,
Та син у нього підростав.
Побачив маму, закохався,
Але у цьому не зізнався.
Мене маленьку теж побачив,
І сам собі заклав задачу...
Наступним ранком все кіпіло...
І до роботи приступила
Майстрів бригада. Будувала,
Житло старе переробляла.
Було це так незрозуміло,
Робота швидко йшла, кіпіла.
А він усім цим керував,
І навіть маму не пускав.
Спочатку мама сперечалась,
Сварилась, «нєкала», «впиралась».
Та наш знайомий був невмовний,
Нахабний був, але тактовний.
Він перед фактом нас поставив,
Підтримку прийняти заставив.
Таким він вчинком підкоряв,
У себе маму закохав...
Йому я стала наче рідна,
Проблеми зникли з ним безслідно.
Він був опорою для нас,
Мене відправив в перший клас.
І з ним ми їздили на море,
Ходили з лижами ми в гори.
Мені він батька замінив,
Щасливі роки подарив.
Я вдячна завжди йому буду,
Його ніколи не забуду.
Таких людей на світі мало,
За нього Богу свічку ставлю...
ID:
904371
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сюжетна лірика відносин
дата надходження: 11.02.2021 10:51:05
© дата внесення змiн: 11.02.2021 10:51:05
автор: jogasan
Вкажіть причину вашої скарги
|
