|
На світлині : ключі від хати, що стояла, на вулиці Кірова, за номером 5, в селі Копачі,
Чорнобильського району.
* * *
Лежать ключі в моїм столі...
Болючий спомин, наче рана,
Про жах, поли́н і я́сний ранок,
Й про біль розп'ятої землі...
Де пекло й рай в одне сплели -
В моєму рі́дному селі...
* * *
с. Копачі.
26 квітня 1986 р. Субота
Був квітень і земля буя́ла.
Яскраве сонце і тепли́нь.
Весна в своїх правах стояла
Скрізь цвіт весни - куди не кинь...
Субота. Ніжність і сонливість
Іду, поли́шив передпо́кій.
Блакить небес, ранко́ва свіжість
І ніжний, дивови́жний спокій ...
Пелю́сток вишні тихий та́нок,
Вже чуть пташо́к весня́ні співи.
Нара́зі хвіртка заскрипіла...
Сільськи́й звича́йний, тихий ранок.
Ступа́ю тихо через ганок
І наші погляди зустрілись...
З пустим відром зайшла сусідка,
В очах тривога, жах і туга...
Весня́ий настрій стерся швидко :
- Стрясло́ся що , яка нару́га ? !
Я не питав, дивився в очі,
А в відповідь вуста шепочуть :
- Ти знаєш, а́томна взірва́лась ...
Отак ця вісточка ввірва́лась,
Як ніж у мозок... Час летить,
Із цим зжили́сь ми, а в ту мить -
Здоровий глузд ніяк не смів
Сприйнять весь жах почутих слів !..
- Тьоть Мань, спокійно, то - брехня !
Обман ! ! ! Такого не буває !
Я ж там працюю, добре знаю :
Це - ви́гадки, це маячня́ ! ! !
Не може атомна взірва́тись
Ніко́ли ! Це не може статись !
Плітки́ це все ! Якась облуда !
Реактор - надміцна́ споруда...!
Нара́з , неначе перемкну́ло,
І фрази, що хотів сказати,
В очах сусідки потонули...
Там біль ... не можу передати...
* * *
Неквапливо, весь в клопо́тах
Зго́рбившись, немов старий
Йде, натомлений, з роботи
Наш сусід Петро Цибрій -
Сторож гідромонтажу́
Зупинився, привітались :
- Дядьку Пе́тре, що там сталось ?
Ка́жуть, а́томна взірва́лась ? !
- За́раз, хлопці, розкажу ...
Дядько мо́вчки зупинився,
Вийняв "Приму", закури́в,
Помовча́в, заговорив :
- Блок крізь зе́млю провали́лвся ...
Блок четвертий, мов пропав,
Навіть стін його нема́є ...
Сильно щось вгорі палає ...
Тож я довго не стояв,
І не все там роздивився...
Що, до чого, - я не знаю,
Та реа́ктора - немає ! ! !
Може, просто розвали́вся ...
Ніхто нічо́го там не знає,
Ну що я то́лком розкажу́ ... ?
Я - сто́рож, скла́ди стережу ...
Яду́чий дим навкру́г вита́є,
Від то́го диму погиба́ють
Поже́жники... Покрі́влю га́сять,
Вогонь збивають та не злазять
І в то́му чаді зомлівають ! ! !
Їх в медсанчасть везуть машини,
Поже́жні но́ві під'їжджають
І лізуть хлопці по драби́нах
У са́ме пе́кло, на верши́ну ...
І пе́кло те не покида́ють ! .
Замовк Петро, погасла "Прима" :
- Лихо лю́те там зчини́лось,
Таке жахі́ття, що й не снилось ...
Аби це горе під дверима
У наших хат не опинилось ...
Та й рушив далі, невеселий...
А десь, жорстока і незрима,
Біда вже кра́лась до осе́лей ...
* * *
В сільраді то́лком не сказа́ли,
Бубні́ли щось про непола́дки...
А по́тім прямо, в лоб спитали :
- Ти ж знаєш, що в нас за порядки...
Ти ж грамотний, чого питаєш ?
І станцію ти добре знаєш...
Поїдь... Роздивишся, з'ясуєш
І, звичайно ж - щось почуєш !
Атож і правда... Хоч субота,
Потрібно їхать на роботу -
Несправні МІПи¹ слід мінять*,
Допо́ки буде блок стоять...
Нелегка праця... Що й сказати...
Й для них щось зможу розізнати...
Я з'їздив, краще б там не був ...
А ліпше, навіть, щоб не чув ...
* * *
Доро́гу вла́сті перекрили,
Одначе, вихід є - по полю ...
Край річки дамбу спорудили²
Для мотоцикла - вольна воля !
Через лужок, поті́м по да́мбі
Та по́під ліній проводами...
Яки́хсь в дорозі п'ять хвили́н
І, ось він - АБК³ один !
ОРУ́⁴ проїхав, зупинився,
На блок поглянув й обломи́вся⁵ !
Якби сказав Петро Цибрій :
- Крізь землю блок той провали́вся ...
Якщо не так - то розвали́вся,
Немає блока - хоч убий !
Жахну́всь я сили руйнівно́ї
І розверну́всь ... До прохідно́ї ...
* * *
ЧАЕС. АБК-1, прохідна.
26 квітня 1986 р. Субота
Проско́чить швидко не вдало́ся,
Бо про́пуск прапорщик забрав.
Він був розгубленим, здало́ся,
І довго щось перевіря́в :
- Є в спи́сках ... На четвертий блок ...
Немаю пра́ва не пустити ...
Та ра́джу Вам - не слід ходи́ти ...
У очі глянув і замовк.
Я пам'ятаю. Ту пора́ду,
Звича́йно ж, я ігнорува́в ...
Тим більше, чув я, як позаду,
По дроту хтось доповідав :
- Реа́ктор цілий, безпере́чно !
Вода в реактор подає́ться,
Дах погаси́ли. Не займе́ться !
Все під контролем, все безпе́чно !
Не знав тоді масштаб біди́ !
Не слухав до́брую пораду !
Залишив прохідну́ поза́ду
Й помчав, чимду́жче, до труби́ !
* * *
Горілим тхне тут, сажа й пил !
Четвертий стро́щений і тліє !
Дим бу́рий криє небосхил,
Від цього жа́ху серце мліє !
З нутра́ ввись ва́лить ї́дкий дим !
Навкру́г все вси́пано скалка́ми !
Бетон, залізо - все густим
Кіптя́вим ша́ром під ногами !
В повітрі сті́йкий запах зга́ру,
Смоли́ й пале́ного вугі́лля,
А ще - гарячого металу
І за́пах хімії з окі́лля ...
Четвертий, близько, я спини́вся,
Як зміг, довкола обдивився !
В диму все, в чорному тумані,
Знайомий корпус, невпізнанний ...
Заточи́всь, перечепи́вся
Ледь - ледь не впав і не уби́вся ...
Під ноги, врешті, придивився -
Невті́шна і страшна́ картина
Поста́ла враз пере́д очима ...
Неначе, білий світ скінчи́вся !
Траву накрило чорним пилом,
Вугіллям всипаний маршрут ...
Так не буває ! Що за диво ?
Не може буть вугілля тут !
Це ж не вугі́лля це ж ... Графі́т⁶ ,
Розби́тий ви́вергнув реактор !
Графіт в траві - жахливий фа́ктор...
Катастрофа ... На весь світ ! ! !
Й нічи́м вже тут не допоможеш !
Потрібно йти відсі́ль ! Скорі́ш !
Пора вертатись, по́ки можу !
Бо пропадеш тут ні за гріш !
Та б'ється думка, недоречна :
- Реактор цілий, все безпечно,
Все під контролем, безпере́чно ...
* * *
Чимду́ж наза́д, якмо́жна швидше,
І на прохі́дній ли́ше мо́вив :
- Дружи́ще, дя́кую на слові,
До бло́ка не підходьте ближче ...
Графіту там лежить чима́ло ...
Реактор, пе́вно, розірва́ло ...
У ві́дповідь : - Про це ми знаєм,
І на́віть всіх попереджаєм !
Начальство, тільки, Бога мать !
Ніяк про це не хоче знать !
Бояться правди, от шакали,
А всі ж дози́метри в зашка́лі !
Твердя́ть від ра́нку : - Все безпе́чно,
Все під контролем, безпере́чно !
* * *
Верну́всь в село. Квіту́ють вишні.
Ледь видно листя, в цві́ту пи́шнім,
Голу́бить вітер ніжно ві́ти,
Куди не глянь - буяють квіти !
Сміє́ться сонечко на небі,
Невтомний жа́йворон бринить,
Бджола стурбо́вана летить ...
Ну що іще для щастя треба ?!
В РАЮ, у рідній стороні,
В весняний день, під ясним небом,
Немо́в в тяжкі́м кошмарнім сні
Я бачив ПЕКЛО, по́руч се́бе !
Чи то приви́ділись мені ?!...
Жахливі спомини й страшні ...
* * *
с. Копачі. Сільрада
26 квітня 1986 р. Субота
З обіду я, зайшов в сільраду,
Про що, де бачив, розказа́ти.
Не встиг, бо зам. не дав сказати -
Він сам все знає ! Він тут - влада !
Не заставив зам. чекати -
Він підвівсь, дістав бумаги,
Тиші попроси́в, ува́ги,
Й урочи́сто став читати :
- З району нам прийшла депе́ша,
З якої слі́дує
по-пе́рше :
В машза́лі лопнув трубопровід,
Тож стався ви́тік, ви́лив масла,
А потім, загорівся провід
І запала́ла маслотра́са !
Поже́жники вогонь туши́ли,
Гаси́ли полум'я безстрашно,
Уміло, грамотно й відважно !
Й пожежу швидко погаси́ли ! ! !
По-дру́ге ,
маю що сказати :
Пані́чних слу́хів не сприйма́ти,
Й сами́м плітки́ не розпуска́ти !
І вре́шті решт, та в Бога ж мать !
Спокі́йно ! Не панікува́ть !
Додому йдіть, ляга́йте спать ! ! !
Кажу Вам ще раз - все безпе́чно !
Все під контролем, безпере́чно !
* * *
Ті дні кошмаром промайну́ли ...
Пройшли́ літа́, біль не стиха́є
Хоч може, з ча́сом, призабу́лись,
Та в снах події ті зрина́ють ...!
* * *
27 квітня 1986 р. Неділя
Неділя. Вийшов в передпо́кій,
Ще рано, але спать - незмо́га !
Нервозний і тяжки́й неспокій,
В душі́, як крик, брини́ть тривога !
Красивий і бенте́жний ранок ...
Ступаю тихо че́рез ганок,
Не чуть, чому́сь, пташи́ні співи ...
Нара́зі, хвіртка заскрипі́ла -
Прийшла, пові́рена від вла́ди,
З папе́рами у пу́хкій па́пці,
Посильная сільсько́ї ради,
Й наказ, читає по бумажці ...
Дослівно зміст не пригада́ю.
Текст, може, десь в архі́в й схова́ли ...
Та суть, звича́йно, пам'ятаю,
Прибли́зно, так вона сказала :
- Затя́мте всі й не забува́йте :
В хата́х віко́н не відчиня́йте !
Діто́к гуля́ть - не випуска́ти !
Нехай сидять тихе́нько в хаті !
Й доро́слі, вдома, щоб сиді́ли,
По дво́ру й са́ду не ходили...
Ну, там, худо́бі їсти дати ...
Папе́ри всі свої́ зібра́ти,
Кошто́вні речі й гроші взяти,
Ще й те́плий одяг... І чека́ти !
Чека́ть візиту медсестри́,
Роби́ть щось - в хаті, чи в веранді
І буть готовим, по команді,
Поли́шить хату, днів на три...
Під пі́дпис все - щоб не забу́ли !
А ще - таблетки роздава́ла...
Під пі́дпис, що́би в рот покла́ли
Пігу́лки з йо́дом ! Наказала
Не ви́плюнули, щоб ковтали !
На ді́ток пальцем насвари́ла,
Щоб ро́тики малі відкри́ли,
Й чи є пігулки, показали ...
Поті́м, знервована й нера́да,
По ха́тах да́лі побрела́,
Ще залиши́лось пів села́
Їй обійти́, поті́м - в сільраду ...
* * *
Пройшо́вся й я, зайшов в сільраду,
Гибі́в там зам., над телефоном...
Чи знає щось ? Чи дасть пораду ?
Туди ж зайшов наш агроном.
На до́шці став наказ читати,
Ніяк не може зрозумі́ти,
А як дійшло́, дава́й кричати !
Його́ проси́ли не шуміти,
А агроном - всіх в Бога мать :
- Посівна́ ...! Не дам зірва́ть !
Жіно́к - перебирать в кага́ти
Картоплю ж, бо пора саджати !
Механізаторів - на стан !
Роботи - море ...! Океан !
Плуги́ й сіва́лки готува́ти,
Два тра́ктори ремонтувати !
Він не каже, він вола́є !
Бо день весняний - рік годує !
Не перший рік він ...! Добре знає !
Та раптом гул моторів чуєм !
Монотонний і надривний.
Над принишклою землею...
Довжелезною змією,
Буси тя́гнуться, невпи́нно...
Я́сним днем, при світлі фар,
Пусті́, безлюдні, як прима́ри,
Людей щоб вивезти від зга́ри,
Спішать з усю́дів, на пожар !
Скільки їх ? Десятки ? Сотні⁷ ?
Там проїхали того́ дня.
Зняті з київских маршрутів...
Ту колону не забути !
Нараз, на спо́лох, телефон
Цю тишу, дзвінко, розтривожив :
- Так, слу́хаю, сільрада ... Зможем !
Та враз, здригну́вся барито́н :
- Все зробим ми ! Я гарантую !
Не допускати... Чую, чую !
А потім, трішки промовчав,
Повісив трубку і сказав :
- Евакуація... Людей із міста...
Матір Божая, пречи́ста...
Гарантува́ти ві́льний рух.
Із дванадцяти до трьох ...
Узбі́ч дороги не стояти,
На шлях плуги не випускати...
Присутні стихли, скам'яніли,
Бо ті, хто був тут, зрозуміли,
Що буде далі, із селом...
Замовк, нарешті, й агроном...
* * *
Нічо́го більш не виясня́ли.
Тихе́нько в двері подали́сь,
Як в чо́мусь ви́нні, розпроща́лись
Та й по домівках розбрелись ...
Спіши́ли, щоб скорі́ш, до хати...
Папери в кучу всі зібра́ти,
Кошто́вні речі й гроші взяти,
Ще й теплий одяг... І чекати !
Сидіти - в хаті, чи в вера́нді
І буть готовим, по команді,
Днів на три поли́шить хату,
Три дні - це ж зо́всім небагато ...
* * *
1986 р. Ве́рбна неділя.
Той час мину́в, немов вві сні,
Не в сні, в жахливому кошмарі ...
Весна в пекельному угарі
І спо́внені тривоги дні ...
Під грізний гу́ркіт вертольотів,
Вдиха́ючи їду́чий дим,
Ішли щоранку на роботу !
Покинувши зати́шний дім !
Жінки́ ходили на кага́ти,
В мішки картоплю відбира́ти,
Дідусь у млин - муку моло́ти !
Весна багата на роботу ...
Та жо́ден праці не цура́вся !
Для всіх закон в селі прости́й :
- Вмирати може ти й зібрався,
А хліб, будь ла́скавий, засій !
Пройшла неділя, дні вербо́ві⁸,
На ста́ні у ремонті трактор,
Дві сіва́лки, вже готові
Та тліє за селом реа́ктор ...
* * *
3 травня 1986 р. Понеділок
Автобусів в той день не жда́ли,
Хоча́ звича́йно добре знали,
Що нас чекає гірка путь !
Що при́йде час і заберуть
В автобуси. І повезуть
У даль, від рі́дного порогу ...
Готові всі були в доро́гу
Пода́лі від біди гайну́ть !
Грузи́лись швидко, без зупинок.
Тули́лись мо́вчки, не без сліз !
Немало бо́лісних сльозинок
Тоді упало до коліс !
Вмостились діти, як дорослі.
Неусмі́хнені, серйозні,
Стриво́жені : - Куди ж ми з дому ?
- Мату́сю, а коли додому ? !
- Днів через три - вам все об'являть -
Ви ж тя́мите, у чому суть ?
Пожежники тут все попра́влять
Й додому всіх вас привезу́ть !
В ванта́жівки грузи́ли скот ...
Корів, свине́й везли на бі́йню !
Нерво́вий тик і рук тремтіння
І скри́влений від пла́чу рот...
Більш повезло́ домашній птиці -
Зерна́ їм да́ли, як годи́ться
І хві́ртки скрізь повідкривали !
Котів із хат повипускали,
Собак від бу́док відв'язали⁹,
Прощально, з жалем подивились,
В автобус, спо́внені турбот,
Знерво́вані, нарешті всілись.
Та ду́ші коло хат лиши́лись ...
* * *
До тих, хто був в той час у полі,
Або на тракторному стані,
Хто був на фермі чи у школі,
Автобуси були пода́ні
Прямі́сінько до їх роботи !
Тоді й скінчи́лись їх турбо́ти -
Жіно́к забра́ли від кага́тів -
Чуть - чуть лиши́лось перебра́ти !
Мого діду́ся, Кицуна́
Під руки вивели з млина,
І так, в робочому убра́нні,
У бус всадили, невблага́нні ...
Людей забрали із полів,
А трактористів - від ріллі́,
Від о́ранки взяли́ мужчин !
Була на те значна́ причина :
Весня́ний вітер хи́ский, змі́нний,
Подув з пожа́рища в село !
І дим, їдки́й, радіакти́вний,
На ха́ти лю́дські понесло́ !
* * *
Зібрали всіх - мали́х, стари́х,
Усі в автобусах розсілись,
Нарешті всі угомони́лись.
В салоні навіть шум затих ...
Водій уже мотор завів,
Пора рушать від цього лиха .
- Стривай ! - Чийсь голос задзвенів :
- Ключі на ла́вочці зали́шив !
Побіг, верну́вся сам не свій
- Ключі забув, ключі від ха́ти,
Ну ти хоч па́дай, а хоч стій
Замки́ б прийшло́сь тоді́ збивати ...
* * *
Пройшли́ обі́цяні три дні,
З тих пір, як з дому відлучи́ли ...
В чужі оселі притули́ли
Та ще й в далекій стороні !
Спинився час, лиш сірі дні,
Листки́ в календарі́ зрива́ли,
Зміша́лись бу́дні й вихідні́,
Лиш кло́потів вони дода́ли.
Минали тижні. Невесе́ла
Нови́на швидко нас дістала -
Зломи́ли й в зе́млю закопа́ли
Всі, в рі́дному селі́, осе́лі !
Хати́ звали́ли й потрощили !
Зламали двері, стіни й стелі
Й бульдо́зерами в глиб зарили !
Лише́нь ключі від них лиши́лись ...
* * *
Давно́ замки́ заіржаві́ли,
Лежать в сплюндро́ваній землі.
Давно вже люди постарі́ли,
Живуть в збудо́ванім селі.
І ті ключі вже не потрібні,
Що відмика́ли ха́ти рі́дні .
І треба б все давно́ забути,
І тих ключів давно позбутись ... !
Лежать ключі в мої́м столі́...
Такий тяжки́й, болю́чий спо́мин,
Про я́сний ранок і поли́н,
Про жах й поки́нуті осе́лі
В моє́му рі́дному селі́,
Й про біль розп'я́тої землі́...
* * *
* тут і надалі - абревіатури подаються без перекладу, як імена власні, для більш реалістичного відтвореня подій.
¹МИП ( рос.) МІП - магнітно імпульсний перетворювач сенсора подачі води в канал реактора. Знаходяться, в кількості 1693 шт. безпосередньо під реактором, мають надзвичайно нехорошу властивість виходити з ладу навіть при нормальній роботі реактора.
²дамбу спорудили - навколо ставка-охолоджувача ( пруда-охладителя - рос. ) ЧАЕС.
Штучна відкрита водойма для охолодження нагрітої на АЕС води.
Навкруги ставу, прямо по берегу, була прокладена бетонна дорога аж до АБК-1.
³АБК ( рос.) АПК - адміністративно побутовий корпус .
⁴ОРУ ( рос.) ВРУ - відкрита розпо́дільна установка.
⁵облом - різкий перехід до негативних емоцій
⁶графіт - графітова кладка, знаходиться виключно всередині реактора, поміж уранових стержнів ( пробачте за простоту пояснення ). Герметичний від зовнішнього середовища. Графітові блоки мають характерну, унікальну форму, переплутати їх ні з чим не можна. Графіт зруйнованого реактора надзвичайно радіоактивний, і разом з уламками ядерного палива становить радіаційну небезпеку номер один - на віддалі в два метри до уламка графіту смертельна доза
радіаціі набирається беззахисною людиною приблизно за 10 хвилин.
⁷У Прип'ять прибуло понад 1200 автобусів з інших міст України. На залізничну станцію Янів було подано два дизельних потяги на 1500 місць. Евакуація була оголошена жителям як тимчасовий захід, із собою дозволяли брати тільки речі першої необхідності. ( Вікіпедія )
⁸дні вербові - вербна неділя, в 1986 р. відмічалась з 27 квітня.
⁹Собак від бу́док відв'язали, - одна із собак знайшла своїх хазяїнів у Лехнівці, новозбудованому селі, за 230 км від Копачів, через рік.
25.02.2022 р.
Світлина автора.
ID:
941208
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 25.02.2022 23:15:38
© дата внесення змiн: 30.10.2024 18:23:14
автор: Родвін
Вкажіть причину вашої скарги
|
